В  рамках  місячника методичної комісії суспільно-гуманітарних дисциплін відбувся диспут з елементами тренінгу з питань психолого-педагогічних аспектів готовності педагогів до інноваційної діяльності. Захід підготували і провели голова методичної комісії Л.І. Петровська та практичний психолог Х.І. Багрій. У диспуті взяли участь методист училища Я. О. Висоцька, члени методичної комісії суспільно-гуманітарних дисциплін та голови інших методичних комісій училища.  

     В сучасних умовах важливим аспектом 

педагогічної діяльності стає активне впровадження інноваційних технологій та новаторських методик навчання.Саме тому основну увагу у педагогічних колективах треба приділятипитанням подолання консерватизму в підходах до навчально-виховної діяльності і наявних стереотипів педагогічної праці.Суспільна потреба спонукає вчителів, викладачів до пошуку нових педагогічних ідей і технологій, до поширення й запровадження передового педагогічного досвіду, які би сприяли досягненню кращих результатів освітньої діяльності.                                 Л.І. Петровська представила  посібник В. Химинця «Інноваційна освітня діяльність», в якій розглянуто актуальні питання інноваційного розвитку системи освіти, сутність і особливості інноваційних педагогічних технологій та інноваційної діяльності педагогів.  Учасники диспуту переглянули відеоролик «Інноваційна освітня діяльність: зміст і форми»,  а також слайдову презентацію про психолого-педагогічні аспекти готовності до інноваційної діяльності. Педагоги обговорили основні показники, компоненти та рівні готовності до інноватики,  визначали ступінь їх сформованості  в себе та ефективність використання новаторських методик та технологій у практичній роботі з учнями,  з’ясовували проблеми, що перешкоджають впровадженню інновацій, ділилися думками щодо особливостей інноваційної діяльності в умовах ПТНЗ та досвідом впровадження сучасних форм та методів навчання.

       Практичний психолог Х.І. Багрій запропонувала учасникам диспуту  цікаві тренінгові вправи, з допомогою яких учасники диспуту  визначали свій творчий потенціал та здатність до нестандартного мислення і впровадження  інноваційних методик навчання учнів.

          Активна й зацікавлена розмова колег показала, що у педколективу є творчий потенціал та бажання йти в ногу з часом у справі оновлення змісту і форм навчально-виховного процесу задля покращення результатів та якості освіти сучасного підростаючого покоління.

21 лютого - Міжнародний день рідної мови. Зробіть подарунок Україні - розмовляйте УКРАЇНСЬКОЮ! Не спілкуйтеся мовою окупанта!!!             

І пам'ятайте слова геніальної Ліни Костенко:

            20 лютого назавжди залишиться сумною датою в історії незалежної України, адже саме в цей день 2014 р. відбувся масовий розстріл учасників Революції Гідності на Майдані. Але разом з тим "Небесна сотня" стала символом патріотизму, громадянської позиції та особистої мужності тих, кому небайдужою була доля країни і власного народу. З докором дивляться вони з небес, адже за 3 роки так і не покарано їхніх вбивць, не відбулося рішучих змін на краще у становищі людей, не виконано обіцянки, які перед Майданом давали нові політичні лідери... А це значить, що  боротьба продовжується - мужністю і звитягою нових ГЕРОЇВ, які боронять Україну у війні з російським агресором та сепаратистами на Сході країни, а також внутрішніми ворогами, які їх підтримують!!!

         День вшанування учасників бойових дій на території інших держав встановлено згідно з Указом Президента України від 11 лютого 2004 р. № 180/2004. До того 15 лютого неофіційно відзначалося як річниця завершення виведення радянських військ з Афганістану в 1989 р.  

       Після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. За часів СРСР вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших «гарячих» точках. 

       Після здобуття Україною незалежності наші військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій. Лише декілька днів тому сьома ротація українських миротворців знову вирушила до Конго. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь майже 40 тисяч військовослужбовців. 

          Є і більш старше покоління українського бойового резерву, що налічує майже 330 тис. чоловік. Велику частину цього резерву складають ветерани війни в Афганістані. Окремий, найстаріший ешелон ветеранів бойових дій – військові фахівці з досвідом ведення операцій у В’єтнамі, Сирії, Анголі, Мозамбіку та Єгипті. У додаток до цих категорій ветеранів йде контингент українських добровольців, які брали участь у війнах на території колишньої Югославії, в Придністров’ї, Абхазії та Чечні. 

         Але найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан, яка тривала 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989. Кожен четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, – наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, – українець.      

         Зараз в Україні – майже  150 тисяч ветеранів афганської війни, з них близько восьми тисяч мають поранення, понад 6 тисяч є інвалідами. У складні для країни часи воїни-афганці проявили героїзм і мужність на Донбасі, де у боях з окупантами загинуло майже 200 воїнів, серед яких і перший заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, Герой України легендарний Олег Міхнюк. Загалом у зоні АТО воювали і воюють 12 тисяч воїнів-афганців. 

         Цього дня зазвичай відбувається низка урочистих заходів і церемоній –  покладання квітів до пам’ятних знаків, проведення мітингів-реквіємів, зустрічей з учасниками бойових дій на території інших держав. У храмах і монастирях звершуватимуться панахиди за загиблими та померлими учасниками бойових дій на території інших держав.

     В рамках місячника суспільно-гуманітарних дисциплін  відбувся загальноучилищний позаурочний захід «Крим наш – український», присвячений питанням анексії  півострову. Метою заходу було ознайомлення учнів з основними етапами розвитку Криму, доведення його нерозривного зв’язку з українською історією, привернення уваги  до сучасної проблеми Криму та перспектив її розв’язання, формування об’єктивної оцінки історичних подій та фактів, а також виховання в учнів патріотичних почуттів, усвідомлення єдності України та відповідальності за збереження її цілісності. 

         У ці лютневі дні виповнюється 63 роки, як Крим було приєднано до тоді ще радянської України. І увесь цей час він був невід’ємною частиною України – відроджений коштами і працею українського народу, перетворений на перлину на карті нашої Батьківщини.  А тому маємо протистояти  незаконній анексії півострова Росією і повернути його разом з людьми, які люблять Україну, у сім’ю братніх націй, що мешкають споконвіку пліч-о-пліч на нашій благодатній землі. 

     Захід проведено у формі відеожурналу. Учні мали можливість переглянути ряд відеофрагментів: про заселення Криму у різні історичні часи; про його підкорення  Російською імперією, про передачу Криму УРСР, анексію  півострова Росією у 2014 р., про сучасні проблеми Криму та важливість повернення його до складу України.                                         

            Відеоматеріали та коментарі викладача допомогли учням зрозуміти найважливіші історичні сторінки Кримського півострова, питання, чи був він колись російським, події 1954 р. – це був подарунок чи тягар для України, як втрачали Крим – хронологію подій та  чому у Криму є майбутнє тільки з Україною.

            Учні Петро Нікула  та Наталія Доскалюк представили тематичну добірку «Крим – не Росія, або 12 фактів про Крим український». Викладач презентувала матеріали преси про Крим, як складову частину України та книгу М. Галичанця   «Наш український Крим. Життя українців на півострові».

            На завершення учениця прочитала зворушливий вірш Є. Сахно «Крим – це Україна»:

                    Вернися, Криме мій коханий,

Посидь ще трішки, ще не йди.  

Ти подивися, рідний, в чому вбраний!    

Ти у неправді! Скрізь брехні сліди!

Згадай, що я люблю тебе без тями,

Що твої болі виліковую мечем.

О, рідний Крим! Обплутаний дротами,

Невже горіти хочеш, любий мій, вогнем?

Вогнем неправди і обману,

Вогнем не своїм, Криме, а чужим!

Згадай про сльози Нашого Майдану!

Згадай, почуй: тебе я зву Своїм!

Не будеш ти чужим мені довіку.

Чужі нам ті, хто волю в нас краде.

Вони як злодії, немає від них ліку,

Та, Криме мій, наш Бог нас проведе.

Мій гордий Криме, ти - це Україна.

Я твоя мати, ти - мій рідний Син.

За тебе я молюся на колінах,

                    Бо в моїм серці ти такий один!

                    Я бачу тут майбутнє України,

                    Між двох морів ця чарівна краса,

                    Під небом мирним синім-синім

                    Розтягся край любові і добра.

           

         

8 ЛЮТОГО СТАРТУЄ НАЦІОНАЛЬНА ІНФОРМАЦІЙНА КАМПАНІЯ В ПАМ'ЯТЬ ПРО УПА

Які теми підніматимуться та які заходи відбудуться упродовж року в контексті 75-річчя УПА – розкажуть на прес-конференції.

Цього року виповнюється 75 років від створення Української повстанської армії. Інформаційна кампанія стартує в річницю першого бою українських повстанців із нацистами. У ніч на 8 лютого 1943 року сотня Григорія Перегіняка — “Коробки” атакувала районний центр Володимирець Рівненської області, що перебував під контролем окупантів.

Час: 8 лютого, 13.00

Місце: Національне інформаційне агентство “Укрінформ”

 (Київ, вул. Б. Хмельницького 8/16)

Учасники:

• Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович;
• Директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут;
• Декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка, член Вченої ради Центру досліджень визвольного руху Іван Патриляк;
• Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко;
• Голова Вченої Ради НаУКМА і Керівник центру забезпечення якості освіти, викладач Сергій Квіт

Як свідчать результати соціологічних опитувань, оцінка українцями діяльності УПА залежить від рівня поінформованості про неї. Як відомо, впродовж семи десятиліть архівні дані про українських повстанців були засекречені. Вільний доступ громадянам до документів КГБ та конфіскованих спецслужбою матеріалів УПА Україна відкрила щойно з 2015 року. Тож, на переконання Інституту національної пам’яті та громадських діячів, існує потреба донесення до громадськості фактів з історії боротьби ОУН та УПА під час та після Другої світової війни.

Історична довідка

Українська Повстанська Армія – військово-політична формація українського визвольного руху. Заснована в кінці 1942 року та діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована в збройне підпілля, діяльність якого припинилася в середині 1950 років. Стратегічною метою УПА було відновлення української державності, відповідно боротьба розгорталася проти всіх держав, що намагалися завадити цьому. Протягом усього часу існування головним ворогом повстанської армії вважався СРСР – як держава, що завдала українському народові найжахливіших втрат – масові політичні репресії, голодомори, депортації населення.

Поруч із тим, УПА із самого початку творилася як реакція населення на німецький окупаційний терор, тому протягом всього періоду німецької окупації велася активна антинімецька боротьба. У 1943-1944 роках тривало гостре протистояння проти польських сил, що намагалися відновити довоєнні кордони Польщі, тобто приєднати до неї землі Західної України.

Через лави УПА пройшло понад сто тисяч осіб, за участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона людей.

Діяльність УПА була логічним продовження національної революції 1917-1920 років. Продовженням боротьби УПА у формі ненасильницького опору став дисидентський рух та національно-демократичне відродження кінця 1980 – початку 1990 років.

Ветерани УПА отримали правове визнання згідно з Законом України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті”.