вівторок, 25 квітня 2017 р.



       "З Україною в серці!"
   24 квітня в актовій залі училища відбулася  зустріч з символічною назвою «З Україною в серці!», адже  у навчальний заклад завітала людина, яка є живою легендою  української історії, яка стояла у витоків Української незалежності, яка поклала на вівтар служіння своєму народові усе своє життя, свої знання, науковий хист, невтомну працю, завзятість і наполегливість у громадсько-політичному житті та справі виховання молоді - Людина з великої літери, виходець з Буковини ЛЕОНТІЙ ІВАНОВИЧ САНДУЛЯК.

       Л.І. Сандуляк - багатогранна особистість. Він пройшов шлях від простого сільського хлопця до державного і міжнародного визнання. Багато акцій і напрямів діяльності він починав першим: у науці, у громадському та політичному житті, на дипломатичній службі. Зокрема:
- Леонтій Іванович став першим доктором наук із села Козиряни, гордістю своєї родини і земляків;
- він перший демократично обраний народний депутат Верховної Ради СРСР останнього скликання;
- перший голова Зеленого Руху Буковини, один із засновників асоціації «Зелений світ» та Партії зелених України, адже питання екології йому дуже близькі і важливі;
- став першим головою Чернівецької крайової організації Народного Руху України, який був найпатріотичнішою силою українського народу в умовах агонії радянського тоталітаризму;
- Леонтій Іванович разом з багаторічним дисидентом Левком Лук'яненком став співавтором історичного документа «Акта проголошення незалежності України»;
- а на початку незалежності йому знову судилося стати першим - на цей раз першим Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії.
               Перший у багатьох справах. Першому завжди важко, тому що не всі розуміють, не всі вірять, багато таких, яких влаштовує жити по-старому. Але його не зупиняли перешкоди, відсутність справжньої підтримки чи, навіть відкрита ворожість тих, кому ці починання, ініціативи, заклики були байдужими. Позиція Леонтія Івановича була такою: якщо не я, то хто?
У своєму виступі Леонтій Іванович поділився своїми ідеями, роздумами, порадами, своєю життєвою мудрістю та досвідом, зупинився на питаннях витоків українського етносу, поваги до української мови та державних і національних символів, необхідності виховання у молодого покоління активної громадянської позиції та відповідальності за долю держави.  
На згадку про зустріч Леонтій Іванович подарував свої книги «Не мовчіть – і вас почують» та «Одного відкриття історія та хроніка», а учениця гр. №17 Корнілова Валентина подарувала йому свою творчу роботу «Леонтій Сандуляк – людина, політик, громадянин», за яку нагороджена Дипломом ІІ ступеня ХVІ Всеукраїнського конкурсу «Об’єднаймося ж, брати мої!» у номінації «Історія України та державотворення».
          На завершення зустрічі Л.І. Петровська від імені всіх присутніх подякувала Леонтію Івановичу за цікаву розмову, привітала його з поважним ювілеєм та побажала  ще багато років залишатися у вирі активного життя в ім’я втілення усіх   справ, задумів і планів.  



             

пʼятницю, 21 квітня 2017 р.

УВАГА! 

Завдання з правознавства учням груп І курсу (№10,15,16):

Опрацювати тему "Земельне право" (підручник О. Наровлянського, п.26):
1) проаналізувати права і обов'язки власників земельних ділянок і землекористувачів;
2) виписати категорії земель за їх призначенням; 
3) вивчити нову термінологію.

Завдання з всесвітньої історії для учнів гр. №18:
заповнити таблицю "Країни Латинської Америки у ІІ пол. ХХ - на поч. ХХІ ст."
                                           (підручник Т. Ладиченко, п.26)


Особливості політичного розвитку
Соціально-економічний розвиток
Латиноамериканська інтеграція
Ліквідація військово-диктаторських режимів
Українці
в Латинській Америці






пʼятницю, 14 квітня 2017 р.

             Напередодні Великоднього свята ми маємо усвідомити, що великим завоюванням в Україні в період незалежності є свобода віросповідання, закріплена на рівні Конституції (ст. 35) та Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". На зміну тоталітарній системі, яка не тільки насаджувала у суспільстві комуністичну ідеологію, а й відверто вела непримеренну боротьбу з релігією та переслідувала віруючих, прийшло право на свободу світогляду та вільного вибору релігійних переконань, а разом з цим і повернення тих традицій духовності, які споконвіку притаманні українській нації. 
 
               Сподіваюся, цікавою буде інформація щодо релігійної свободи в інших країнах, то ж пропоную прочитати статтю "Релігійна свобода: глобальні виміри" Віктора ЄЛЕНСЬКОГО – президента Української Асоціації релігійної свободи, докт.філос.наук, провідного наукового співробітника Відділу релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.Сковороди Національної Академії Наук України. Див тут:
https://drive.google.com/file/d/0B8by7IvpRsgDNnh2eVlqZl9GZ1E/view?usp=sharing
або на сайті Інституту релігійної свободи 
http://www.irs.in.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=878%3A1&catid=37%3Aart&Itemid=64&lang=uk

середу, 12 квітня 2017 р.

вівторок, 4 квітня 2017 р.

До уваги учнів ІІ курсу!
        До теми "Міжнародний тероризм" пропоную переглянути відеоролики у вкладці "Відеотека" або за посиланнями:
      
4 квітня 1949 р. у Вашингтоні представниками 12-х країн - США, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембурга, Канади, Данії, Ісландії, Норвегії та Португалії - підписано Північно-атлантичний пакт (НАТО) про воєнно-політичний союз, що ставив за мету колективний захист демократичних свобод і протидію комуністичній експансії.
        У 1952 році до НАТО приєднались Греція і Туреччина, у 1955-у - ФРН. Цього ж року східноєвропейські країни на противагу НАТО створили свою військово-політичну організацію - Варшавський договір, - в котрій домінуючу роль відігравав Радянський Союз. У 1966 році, звинувативши США у порушенні умов договору 1949 року, з віськових структур НАТО вийшла Франція.
       У 1982 році до Північно-атлантичного пакту приєдналась Іспанія, у 1990-у об'єднана Німеччина зайняла місце ФРН, а в 1999-у до НАТО вступили Угорщина, Чехія і Польща, колишні члени Варшавського договору, котрий саморозпустився вісім років перед тим; у 2004-у - Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія, та Естонія, а в 2009-у - Албанія та Хорватія.
         У 2010 році була прийнята нова стратегічна концепція «Активна участь, сучасна оборона», в якій визначено три найважливіших задач НАТО в новій геополітичній ситуації - колективна оборона, врегулювання криз та безпеку на основі співпраці.
Єдиною країною, що не має своїх регулярних військ, протягом понад півстоліття залишається Ісландія.
       
   Відносини України і НАТО були встановлені в 1991 році з моменту вступу України до Ради північноатлантичного співробітництва відразу після розпаду Радянського Союзу. Саме Україна стала першою країною СНД, яка 8 лютого 1994 стала учасницею програми Партнерство заради миру. 9 липня 1997 року в Мадриді була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного Договору. Як головний механізм двостороннього діалогу відповідно до хартії була заснована Комісія Україна-НАТО (КУН). У 1998 в рамках КУН була створена Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонної реформи.
       У 2002 році президент Леонід Кучма  зробив офіційну заяву про намір України стати членом НАТО і 11 січня 2003 року було створено Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, який 2 квітня 2010 року ліквідував  Віктор Янукович.
      18 вересня 2014 року президент Петро Порошенко під час виступу у Конгресі США закликав надати Україні статус союзника поза НАТО, а через три місяці заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу.
       В умовах російської агресії все більша кількість українців розуміє важливість і необхідність вступу до блоку НАТО, який у сучасному світі став системою колективної безпеки.