Пам'ятки для учнів

Пам'ятка з використання карти як історичного джерела  

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.

 2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —

    південь, зліва — захід, справа — схід.

3. Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різно-манітності карт однотипні факти, події, явища — кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на них схожими позначками.

4.Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті,

і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта — це державна шпаргалка».

Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.

6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.

Як сформувати історичні поняття

1.   Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні

   ознаки явища.

2.  Виділіть істотні ознаки явища.

3. Визначте термін, що закріплює дане поняття.

4.   Випишіть значення терміна зі словника.

5. Виконайте завдання з використанням нового поняття,

    вживання нового терміна.

6. Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовувати його для

    пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

  

Як аналізувати історичну подію

1.  Коли відбулася дана подія?

2.  Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?

3.  Які історичні обставини зумовили її?

4.  Який розвиток вона отримала надалі?

5.  Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?

6.  Роль у події історичної особи (якщо така була)?

7.  Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?

8.  Подія була випадковою чи закономірним явищем?

9.  Як би повелися ви за таких умов?

10.  Ваша оцінка події.

Як скласти історичний портрет

1.  Як відбувалося становлення історичного діяча?

- Де і коли він народився?

- Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

- Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

- Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

- Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

- Діяльність історичного діяча.

3. Чим відома ця історична особа?

            - Охарактеризуйте основні справи його життя.

            - Які успіхи й невдачі були в його справах?

            - Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?

            -  Хто були його друзі, а хто вороги та чому?

            -  Якими були наслідки його діяльності:

                               а) для сучасників;

                               б) для нащадків?

                - 3а що людство вшановує цю людину?

- Які враження викликає у вас її діяльність?

Або по-іншому:

 1.      Згадайте:

          - Коли і в якій країні жив історичний діяч, якого ви     маєте    охарактеризувати?

         - В яких умовах формувалися його погляди?

         -  Інтереси якої соціальної групи він виражав, якими були  прагнення цієї людини?

2.      Коротко вкажіть:

         - Які ідеї і чому він висував?

         - Які засоби використовував для досягнення своїх ідей?

3.      Згадайте з розповіді вчителя або користуючись текстом документів, підручника, інформацією з Інтернету, визначте, які особисті якості мав історичний діяч. Чи підходять вони для вирішення поставлених цілей?

4.      Яких результатів досяг історичний діяч? Оцініть їх (позитивні, негативні). Подумайте , чому вони стали можливі.

Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1.   Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.

2.  Спробуйте з'ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку, й визначте

    об'єктивність його висновків.

3.  Проаналізуйте наведені аргументи й логіку наведених доказів.

4.  Зробіть свій вибір на користь однієї з наведених оцінок і поясніть,

   чому ви зробили саме такий вибір.

Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення

1. Уважно прочитайте текст.

2. Визначте причини певного суспільного явища.

3. Визначте етапи його розвитку.

4. Визначте характерні риси кожного етапу.

5.   Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.

6.  Визначте наслідки кожного етапу.

7. Визначте суть явища.

8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.

 Як аналізувати текст історичного джерела

1.      Прочитайте текст.

2.      Знайдіть значення нових слів , термінів, понять.

3.      Визначте основну частину тексту.

4.      Про яку історичну подію або явище , про які історичні персонажі йде мова?

5.      Визначте в тексті історичного джерела:

     - що важливо?

                       - що потрібно запам’ятати?

   - про що довідалися вперше?

  -що було незвичайним, несподіваним?

6.      Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи словами «чому», «з якою метою», «як».

7.      Чи дають відповіді на ці запитання краще зрозуміти суть, причини. Значення історичної події чи явища?

8.      Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього можна використовувати такі слова:

-          Це вірно, тому що…

-          Я упевнений(а) у тому, що…

-          Я добре знаю, що…

-          Я думаю інакше, тому що…

-          Я переконаний(а) у цьому, тому що…

-          Я сумніваюся у цьому, тому що…

-          Я не згодний (а) з цим , тому що…

Як складати план

1.  Уважно прочитати назву теми, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал,

    котрий висвітлює тему плану.

2.  З'ясувати зміст матеріалу в цілому.

3.   Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний,

     конспективний), з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це  

    при складанні плану.

4. Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів:

- якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини,                      визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати;

- якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів

Або по-іншому: Складаємо  план  статті підручника або розповіді вчителя

План тексту -  це послідовність основних ідей, думок, висловлених автором або оповідачем. Складання плану тексту дає можливість краще зрозуміти, виділити головний і другорядний зміст. А це необхідно для того, щоб правильно усвідомити  сутність, причини, значення історичних подій чи явищ.

Розгорнутий план – це складний план, докладний план. Саме такий план дає найкращу можливість визначити головний зміст тексту, зосередити на ньому увагу.

Як правильно скласти розгорнутий план.

1.      Прочитайте весь текст статті цілком.

2.      Виділить в ньому логічно закінчені частини.

3.      В кожній з цих частин визначте основну думку та озаглавте її (одним реченням передайте зміст).

4.      Кожну з цих закінчених частин поділіть на положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як коротко передати їх на папері.

5.      Запишіть речення до плану в такій послідовності, як описані події.

6.      Перевірте, чи можна за написаним планом переказати статтю, не пропускаючи головного, зберігаючи зв'язок між частинами тексту.

7.      Зміст плану треба передавати стверджувальними реченнями.

Складаємо тези  параграфу( тексту ) підручника.

Тези – стисло сформульовані основні положення тексту, лекції, доповіді , повідомлення.

Тези бувають різні:

Цитатні – добірка  авторських висловлювань

Вільні – самостійне формулювання основних положень тексту

Змішані – поєднання цитати та вільний виклад тексту.

Як правильно скласти тези

1.      Прочитати текст, визначити його тему й основну думку

2.      Розділити  текст на логічно-смислові частини.

3.      Дібрати заголовки до кожної частини (план тексту).

4.      Поставити до кожної логічно-смислової частини тексту запитання . «Про що йдеться в цій частині?».

5.      Знайти в тексті відповідь.

6.      Стисло записати власними словами або словами автора.

7.      Записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, місто, видавництво.

Складаємо конспект параграфа( тексту) підручника.

Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книги,статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновків.

Види конспектів

   - План-конспект – це стислий, складений у формі плану переказ прочитаного чи почутого.

   - Текстуальний (цитатний) конспект – це конспект, створений з уривків оригіналу тексту – цитат.

   - Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез.

   - Тематичний конспект – це конспект відповіді на поставлене запитання або конспект навчального матеріалу теми.

   - Схематичний конспект – це узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити сутність предмету дослідження, відкинувши другорядні деталі.

Правила конспектування книги, статті

    - Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат.

   - Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, статті, над якою працюєте (бібліографічний опис).

   - Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).

   - Ліворуч записуйте: назви глав, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулюйте самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.

   - Праворуч записуйте: свої висновки й коментарі, посилання на інші наявні у вас матеріали.

- Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план – послідовний перелік основних думок автора. (В основі плану конспекту може бути зміст книги, вміщений у кінці або не початку видання).

   - Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

   - Намагайтеся щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуйте схеми, таблиці.

   - Для зручності користування конспектом, підкреслюйте найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.

   - Цитуйте правильно і точно, зазначайте сторінку, з якої взято цитату.

   - Робіть помітки, які виявляють ваше ставлення до того, що конспектуєте. Використовуйте для цього свої умовні позначки.

   - Вчиться конспектувати відразу начисто.

Правила конспектування лекції

   - Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції

   - Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища тощо.

   -  Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.

   - Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви тощо.

   -  Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого доопрацювання лекції.

   - Виділіть основні положення в конспекті лекції.

   - Найближчим часом після лекції необхідно:

       - дописати скорочені слова;

       - виправити стилістику;

       - доповнити записи фактами, необхідними   
         положеннями та визначеннями.

Пам'ятка вивчення повсякденності

1. Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.

2. Що визначало долю людини, її інтереси й життя?

3. Роль церкви в житті суспільства.

4. Будні і свята села і міста.

5. Ставлення до війни.

6. Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини. 

7. Особливості етикету.

8. Ритм життя в певну епоху.

9. Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами,

    як розширювались уявлення про світ?

10. Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші дні.

Як описати грошову купюру

   -   Хто зображений на даній купюрі? Що ви знаєте про цю особу?

   -  Яка будівля вміщена на звороті? Що вам відомо про її спорудження та історію?

   -  Поясніть, який зв'язок є між малюнками, розміщеними з обох сторін.

   - Що вам відомо про час появи даної купюри? Дайте коротку характеристику

  цьому періоду.

   -  Якби ви були причетні до карбування грошей, кого б ви зобразили на них?

   Обгрунтуйте.

План характеристики архітектурної пам'ятки

1.   Назва архітектурної пам'ятки.

2.  Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.  Призначення пам'ятки.

4.  Час створення і місце будування.

5.  Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.  Замовник або ініціатор створення.

7.  Автор (архітектор).

8.  Матеріал для будівництва.

9.  Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.

ЯК ПИСАТИ  ЕСЕ - див. тут: https://drive.google.com/file/d/0B8by7IvpRsgDYnRKN0d6aWMxVHc/view?usp=sharing