Мої поетичні роздуми...

Пишаюся тобою, мій народе!
Здолати й знищити тебе не зміг ніхто, 
Велична націє, що встала за свободу
І крок за кроком переможе зло!!!

              СХИЛЯЮ ГОЛОВУ...
Схиляю голову сьогодні перед тими, 
Хто за майбутнє вийшов на Майдан, 
Хто не зламався перед «беркутами», 
Хто за свободу й правду і життя віддав! 
А тим, хто в масках й шоломах стояв навпроти, 
Озброєний кийками й ненавистю лютою в очах, 
Не буде прощення вовіки від народу, 
І покарає їх і суд людський, і Бог! 
Ні, вони не зрозуміли і не схаменулись, 
Коли до них звертались матері,
Й благань святих отців вони не чули, 
А був для них лише наказ поводирів. 
Поводирі втекли, а їм — дивитись в очі 
Дружин, дітей осиротілих і батьків, 
Які їх проклинатимуть за злочин, 
За смерті тих, хто найдорожчим був в житті... 
Плаче за загиблими Вкраїна — 
Їм би жити й працювати для добра. 
Та судилось їм в лиху годину
Стати проти сил неправди, беззаконня й зла.
Слава їм — Героям України, 
Кожному окремо й всім разом, 
Що боролися жертовно і не стали на коліна, 
Щоб запанували справедливість і добро!

( ці, навіяні сумом, роздуми увійшли до збірника
«Небесна сотня. Антологія майданівських віршів»,
вид. 2-ге, доповнене. - Чернівці, Букрек, 2014, ст.247)

                                   *  *  *

                 ПАМ'ЯТІ "НЕБЕСНОЇ СОТНІ"...

Зима, якої ще не знала Україна,

Вогонь палає, і літають кулі,

Вмирають мужньо жертви безневинні,

І вся країна зойкнула в зажурі…

За що такі важкі випробування?

Чим завинив народ, що вийшов на Майдан?

Тим, що не зміг стерпіти всі знущання

І плечі розпрямив, щоб скинути кайдани?

Кайдани зла, принижень та неправди,

Кайдани перспективи жити в рабстві,

Позбутися свободи й своїх мрій назавжди,

Зустріти в злиднях і проблемах старість?!

А влада снайперів розставила повсюди,

Стіною «Беркут» став перед людьми,

І ціляться безжально в їхні голови і груди

Новітньої історії кати.

І ллється кров, і важко стримать сльози,

Страшний рахунок тих, хто вже не встане.

І хочеться кричать: «Змилосердися, Боже,

Допоможи здолати зло і захисти Майдан!»

… Розкрилось небо, й відійшли до раю

Найкращі й найжертовніші сини –

«Небесна сотня» - лицарі Майдану,

Щоб діти й онуки краще зажили.

Герої не вмирають! І не маєм права

На зраду їхніх праведних ідей.

Слава Україні і Героям слава

            І вічна вдячність і пошана від людей!

                                       *  *  *

"Historia - est magistra vitae":

Історія - це вчителька життя.
Вона нам відкриває правди світло
Й нікому не прощає забуття.
Історія не терпить пустословів,
Складна її багатовікова хода.
І сторінки її, трагічні і залиті кров'ю,
Набатом стукають сьогодні в майбуття!
А пам'ять наша - це її надії,
Що збережемо досвід поколінь, 
Що здійсним неодмінно наших предків мрії
І схилим голови до вічності святинь.
А пам'ять наша - це вдячність і повага
До тих, хто йшов крізь терні до зірок,
Чиєю мужністю і нездоланною відвагою
Наповнений був кожен день і крок.
І пам'ять наша - це її тривоги,
Це сумніви на зламі всіх епох, 
Чи оберемо правильну дорогу
Й позбудемось минулих помилок?
Історія... Епохи і хвилини,
Одвічна боротьба добра і зла,
Творець її й вінець всього - ЛЮДИНА,
Єдина, неповторна як Земля.
І чим вона живе, й усе, що творить,
Чим сповнені її свята і будні -
Це все і є вона - ІСТОРІЯ -
МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ і ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ! 
                                                      Любов Петровська

Присвячено 100-річному ювілею

         СТЕПАНА БАНДЕРИ

… У тім строю невизнаних героїв

Стоїть ім’я, що «прапор» означає,

Ім’я людини, що в жорстокому двобої

Українцям шлях до волі торувала.

         Ім’я, що стало символом свободи

         І боротьби за нову українську еру,     

Що зневажають недруги і прославляють патріоти,

Звучить набатом і сьогодні – СТЕПАН БАНДЕРА!

Він був таким, як всі у цьому світі,

Далеко не святим і не безгрішним,

Але своє призначення – Вкраїні й нації служити –

До подиху останнього здійснив успішно.

         І успіх той у тім, що крізь роки й неправду

         Його ідеї шлях до волі прокладали,

         Ганьбили ворогів, яких історія змела безславно,

         І дух нових борців плекали й гартували!

«Правда – це шлях, яким душа людини йде до Бога» -

Цю заповідь Бандери ми маєм пам’ятати,

Якщо ми прагнем вийти на пряму дорогу

І справжньою державою і нацією величною ставати.

         Шукайте правду, несіть її народу,      

         Щоб душі наші чистими ставали,      

         Щоби ніколи у Криму й на Сході

         «Бандерівець» як «лютий ворог «не звучало!

СТЕПАН БАНДЕРА! Хай ім’я це буде

Для нас дороговказом в майбуття!

Хай шану до героя в душах не остудить

Вже більш ніколи і нічия брехня!

   

      ПАМ’ЯТІ  ВОЇНІВ-ГЕРОІВ  УПА

                    Україну прагнули зробити вільною,

                    Кликали за неї в бій увесь народ.

                    Ради неї ставали рішучими і сильними,

                    Армію створили як її оплот.

                    Їм не треба нагород й не треба слави,

                    Не для цього йшли у смертний бій,

                    Створенням соборної могутньої держави

                    Ь

                    Кожний сповнений був як найвищих мрій!

                    Але шлях до мрії був кривавим  і  тернистим,

                    Патріотів нищили кати.

                    Обламали в боротьбі штики і списи,

                    Волю наближали як могли.

                    Сили черпали у вірі в світлу долю,

                    Терпеливо вибирались із руїн.

                    Армія Повстанська в боротьбі за волю

                    Нарід піднімала їз колін!

                    Слава їм – героям-патріотам,

                    Ь

                    Кожному окремо й всім разом,

                    Армії, що була з народом,

                    Армії, що йшла прямим шляхом !

                    Рідна Україно – вільна й незалежна,

                    Мужність май пошанувати цих борців!

                    І не забувай – любов до тебе їх безмежна

                    Як вогонь палає і до наших днів !!!