26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році.

       Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні мала місце аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію. Від вибуху і при гасінні пожежі, що тривала близько 10 днів, загинув 31 чоловік і більше 200 було госпіталізовано. За неофіційною статистикою в Україні померло не менше 15 тисяч людей, які були уражені в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

       Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

       Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-му реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольованою, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-му реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, як наслідок перегріву реактора і накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

       Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. Із-за традиційної в СРСР секретності від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

         Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-у році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Цей день в історії: 22 квітня

       22 квітня 1915 року в ході Першої Світової війни під час атаки біля міста Іпр (Бельгія) на шестикілометровій ділянці фронту німці вперше застосували отруйний газ - протягом 5 хвилин проти французів було випущено 180 тон хлору. Із 15 тисяч отруєних третина загинула. Через два роки в цьому ж районі німецька армія застосувала уже інший газ, гірчичний, котрий і отримав назву по місцю боїв - іприт.

      Токсичні гази у військових діях використовувались з античних часів, а в новітній історії відомо, що в 1912 році французька поліція застосовувала сльозогінний газ при проведенні своїх операцій. З початком Першої Світової війни у Німеччині інтенсифікувалась розробка хімічної зброї і перші спроби її застосування були здійснені в жовтні 1914 року, однак використання каністр зі сльозогінним газом на полі бою виявилось неефективним. У січні 1915 року на Східному фронті німці застосували більш отруйний ксилілбромід, однак, із-за сильних морозів більша частину газу замерзла. Проте російське командування повідомило про більш ніж тисячу загиблих від нової зброї.

      22 квітня 1915 року під час 2-ї битви біля Іпру німецьке командування провело одну з небагатьох своїх атак. Позиції супротивника були обстріляні артилерійськими снарядами, але замість очікуваної атаки німецької піхоти дві французькі дивізії були виведені з ладу хлором, що вивільнявся з хімічних снарядів і заповнив траншеї французької оборони. Німці, не менше супротивника шоковані ефектом застосування власної зброї, не скористались ситуативною перемогою.

       Бій біля Іпру закінчився 25 травня фактично без здобуття німцями вагомих позицій, однак застосування хімічної зброї стало відігравати суттєву роль в ході Першої Світової війни. Франція і Британія, а також США, які вступили у Першу Світову війну в 1917 році, розпочали розробку власної хімічної зброї і засобів захисту. Всього за роки війни було використано більше 100 тисяч тон отруйних речовин, що привело до поранення більше півмільйона і смерті понад 30 тисяч людей.

  Див відео  -   http://vk.com/video64130998_169196703 

       Після Першої Світової війни, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія і Японія використовували хімічну зброю при вирішенні своїх колоніальних конфліктів. У 1925 році Женевський протокол заборонив її застосування, однак не обмежив можливість її виготовлення і зберігання.

       Під час Другої Світової війни хімічна зброя виявилась малоефективною завдяки наявним засобам захисту і великим швидкостям пересування під час проведення воєнних операцій, що ставило під загрозу враження власні війська. Після Другої Світової війни хімічна зброя застосовувалась лише в ряді регіональних конфліктів - у Ємені (1966-67), Ірако-Іранській війні (1980-88).

      У 1993 році було підписано міжнародний договір, що забороняв виробництво, зберігання (після 2007 року) і застосування хімічної зброї. Угода набула чинності в 1997 році і ратифікована 128 державами.

     12 квітня в Україні святкують День працівників ракетно-космічної галузі України і Міжнародний день авіації та космонавтики. Свято встановлено на  відзначення річниці першого польоту людини в космос. 12 квітня 1961 року Юрій Гагарін здійснив перший орбітальний обліт планети Земля. Він стартував з космодрому "Байконур" на кораблі "Восток-1" і пробув у космосі 108 хвилин.                 Україна — визнана у світі космічна держава. Вона входить до п'яти провідних країн на ринку космічних послуг і технологій. До української ракетно-космічної галузі входять 40 підприємств. Провідним центром серед них є всесвітньо відоме конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпропетровську. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань.  

       Досягнення України в ракетно-космічній галузі дозволили їй разом із США, Росією та Норвегією взяти участь у спільному міжнародному проекті "Морський старт" для запуску в Тихому океані космічних супутників різного призначення. Крім того, наша країна бере участь у міжнародних проектах створенні носіїв Аntares та VEGA. 

      Україна, як справжня космічна держава, має чималу кількість видатних творців та теоретиків космонавтики. Її вчені багато зробили для розвитку світової космічної науки. Зокрема, на Південному машинобудівному заводі в Дніпропетровську сконструйовано і виготовлено понад 400 штучних супутників землі. Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як  C. Корольов, В. Челомей, М. Янгель, Ю. Кондратюк, В. Уткін.  

         Перший космонавт України Леонід Каденюк  (наш земляк - буковинець) здійснив свій політ 19 листопада 1997 р.  у складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі "Columbia".  

     11 квітня відзначається Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів. Саме в цей день 1945 року  в'язні Бухенвальду підняли інтернаціональне повстання проти гітлерівців, і вийшли на волю. Здається, так давно це було. Але тільки не для тих, хто пройшов крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей - це справжні уроки мужності для молодого покоління.

      Всього на території Німеччини та окупованих нею країн діяло більше 14 тисяч концтаборів. За визнанням самих есесівців, в'язень, тривалість життя якого в таборі складала менше року, приносив нацистам майже півтори тисячі рейхсмарок чистого прибутку.

    За роки другої світової війни через табори смерті пройшли 18 мільйонів чоловік, з них 5 мільйонів - громадяни Радянського Союзу.

Також рекомендую подивитися художній фільм "Помни имя своё", заснований на реальних подіях. Впевнена, що він нікого не залишить байдужим...http://www.tvigle.ru/video/pomni-imia-svoe/

Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.

          Повна назва цього документа — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».

       Пилип Орлик був близьким до гетьмана генеральним писарем, котрого після смерті гетьмана Івана Мазепи було обрано на раді старшин його наступником. Конституція Пилипа Орлика - скорочена назва документу, що визначав права і обов’язки обраного гетьмана. Ще її інколи називають Бендерською конституцією тому що вона була прийнята українським козацтвом саме біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер, а турецька назва цого містечка — Бендери, нині це територія Молдови.