ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ВАСИЛЯ СТУСА
     4 вересня - сумна дата в історії України... В цей день 1985 р. перестало битися серце великого патріота України ВАСИЛЯ СТУСА... Він був поетом, чия глибина й мудрість, стійкість і незламність підтримують українців і досі.

     Василь Стус – український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.

       За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури Василь Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув.

Були видані його збірки поезій: Круговерть» (1965), «Зимові дерева» (1970), «Веселий цвинтар» (1971), «Час творчості / Dichtenszeit» (1972), «Палімпсести» (1971-77)(опублікована 1986).

       Василь Стус також займався перекладами, – найбільше німецьких поетів і письменників, а також перекладав з англійської, італійської, іспанської, французької та зі слов’янських мов.

      Перебуваючи в ув'язненні, де його постійно катували, Стус не боявся фізичної смерті.  Його лякала смерть духовна, яку він бачив, як пошесть, серед живих. І ледь опритомнівши після тривалої і загрозливої кровотечі, Стус писав за ґратами:

Як добре те, що смерти не боюся я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест,
що вам, лукаві судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верст.
Що жив-любив і не набрався скверни,
зненависти, прокльону, каяття.
Народе мій! До тебе я поверну
і в смерті обернуся у життя.

УВАГА!!! Пропоную кожному вивчити бодай один вірш з творчої спадщини Василя Стуса! І хай це буде маленьким внеском у вшанування його пам'яті...