Починаючи з 1994-го
року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року,
відзначається також День скорботи і пам’яті жертв депортації кримсько-татарського
народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі, і
жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з
цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та
радянської влади. Вже
у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної
Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році
, Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана
незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити
порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до
того часу до складу суверенної України. Почалося активне повернення людей на свою рідну
землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній
жах здавався позаду ...
16 травня 2014 р., враховуючи, що
через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму
колишнього СРСР та незаконної анексії Криму Росією, кримсько-татарський народ
постав перед загрозою дискримінації на рідній землі, з метою підтримки боротьби
громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників
корінного народу, відповідно до статті 112 Конституції України Указом в.о.
президента України встановлено в Україні День боротьби за права
кримськотатарського народу, який відзначається щорічно 18 травня.
Раджу подивитися перший кримськотатарський повноформатний художній фільм про депортацію кримських татар "Хайтарма" (від крим. qaytarma — повернення), створений на основі реальних подій: https://www.youtube.com/watch?v=s6w7Gs-s6UU
Немає коментарів:
Дописати коментар