Учень гр. №15 - Юрій Дмитро зайняв призове 
ІІІ місце на ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства. ВІТАЄМО!!!

Кращий на училищній вікторині,  призер на міському рівні!!! (другий справа)

Всеукраїнський тиждень права

     В рамках Всеукраїнського тижня права у Чернівецькому вищому професійному училищі радіоелектроніки проведено ряд заходів з метою розвитку пізнавального інтересу учнів до правової сфери, популяризації правових знань та підвищення правової культури учнів.

            Для учнів проведено усний журнал «Юридична відповідальність неповнолітніх», гортаючи сторінки якого вони дізналися про найбільш поширені правопорушення серед неповнолітніх, їх головні причини та види, а також про особливості юридичної відповідальності неповнолітніх правопорушників. Особливе враження на учнів справила відеосторінка «Підлітки за гратами»: вони побачили умови життя та навчання своїх ровесників-правопорушників у місцях позбавлення волі, почули їхні міркування про свої протиправні вчинки, висновки та мрії про повернення до нормального життя. Цієї ж теми у своєму виступі перед учнями торкнувся старший інспектор ювенальної поліції м. Чернівці Думич Ігор Іванович, зустріч з яким в актовій залі гуртожитку організувала заступник директора з виховної роботи Оксана Костянтинівна Кавнічук. Він навів приклади правопорушень неповнолітніх по місту і області, розповів про різні види юридичної відповідальності, до яких вони були притягнуті, а також фахово відповів на запитання учнів. З побаченого і почутого учні зробили головний висновок, що людина повинна пам’ятати про те, що за кожен свій вчинок вона має відповідати не тільки перед суспільством, а й перед законом.  

            У групі  №16  відбувся відкритий урок по конституційному праву, на якому учні ознайомилися з особливостями цієї галузі права, класифікацією конституцій та  структурою українського Основного Закону, головними політико-правовими актами, якими закріплювався суверенітет сучасної України. Особливу увагу  звернули на розділ «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Учні переглянули відеоролик про прийняття Конституції незалежної України, працювали з підручниками, опорними конспектами, правознавчим словником. Із вкладки «Пишаємось Україною та українцями» у блозі викладача довідалися цікаві факти про українську Конституцію. Отримали домашнє завдання  - розгадати тематичний кросворд, який також розміщений у блозі викладача.

                Цікаво пройшла правознавча гра «У світі права і закону», в якій взяли участь команди груп І курсу»: «Феміда» (гр. №10), «Юрист» (гр. №15), «Вікторія» (гр. №16). Інтелектуальні змагання складалися з декількох конкурсів: «У світі мудрих думок», «Правознавча мозаїка»,  «Схеми», «Правотворення», «Кросворд», «Народна мудрість і право». В них учні показували не тільки конкретні знання, здобуті на уроках правознавства, а й свою ерудицію, кмітливість та творче мислення. Переможцями гри стали учні гр. №15, серед яких найкращим був Юрій Дмитро.

            Авторитетний римський юрист ІІІ ст. до н.е. Доміцій Ульпіан писав, що «знання права заслуговує найвищої шани». Воно є однією з основних ознак правової культури людини. Тому дуже важливо прагнути збагачувати свої знання з основ права та вчитися їх застосовувати у різних життєвих ситуаціях. Цьому й сприяли заходи, проведені в рамках Всеукраїнського тижня права.

          На базі Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки  відбулася обласна нарада заступників директорів з навчально-виховної роботи ПТНЗ з проблеми «Організація виховного процесу в професійно-технічних навчальних закладах області в умовах реалізації «Стратегії виховання особистості в системі освіти Чернівецької області на 2016-2021 роки».

         В рамках цієї наради   продемонстровано фрагмент засідання історичного гуртка на тему «Йосиф Зісельс – представник дисидентського руху на Буковині», приурочений до 40-річчя створення Української Гельсинської Групи. Учні довідалися про діяльність та долю учасників цієї дисидентської організації, в рядах якої боровся й був засуджений за це й вихідець з Буковини Йосиф Зісельс, про якого учениця училища Корнілова Валентина підготувала творчу пошукову роботу й стала учасницею Всеукраїнського Форуму патріотичних справ учнівської молоді «Ми - українці!», що проходив 18-20 жовтня у м. Києві. Вона розповіла гуртківцям про роботу з різними джерелами інформації, навела цікаві факти з біографії Й. Зісельса та поділилася своїми враженнями від поїздки до Києва та участі у Форумі.

         Під час засідання гуртка був організований скайп-зв’язок з Й. Зісельсом, який вже понад 20 років мешкає у Києві. Він розповів про зв'язки зі своїми бувшими соратниками по УГГ, про свою сучасну діяльність, поділився найкращими спогадами про Чернівці, а також відзначив роль і місце молоді в сучасній долі України,   побажав учням успіхів у навчанні та закликав бути суспільно активними. А Валя Корнілова познайомилася з героєм своєї пошукової роботи. На завершення скайп-розмови привітали пана Йосифа з ювілеєм.

          Учасники семінару – представники Навчально-методичного центру профтехосвіти та заступники директорів училищ відзначили   високий рівень системи виховної роботи в училищі та побажали подальших успіхів у реалізації «Стратегії виховання особистості».

 

День Нобеля

День Нобеля - це щорічне вручення Нобелівської премії, яке проходить 10 грудня в Стокгольмі. Нобелівські премії користуються міжнародним визнанням як найпочесніша громадянська відзнака. Кожен лауреат отримує золоту медаль із зображенням Нобеля і диплом.

Нобелівські премії з фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та економіки вручає лауреатам його Величність Король Швеції на церемонії, що проходить у річницю смерті Альфреда Нобеля (в 1896 році в Сан-Ремо). Розмір грошової премії змінюється щорічно і становить приблизно 1 мільйон доларів. Нобелівські премії мають великий міжнародний престиж і, крім того, пропонують лауреатам значну економічну підтримку.

Сьогодні відзначають Міжнародний день прав людини

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини.

68 років тому Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, яка проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. 

В основі документа – всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини.

Хоча положення Декларації мають рекомендаційний характер, але багато країн включають її основні положення в своє базове законодавство та конституції. 

Україна неодноразово брала активну участь у підготовці та прийнятті багатьох пактів, резолюцій, конвенцій і договорів з права і свободи людини.

Навчитися стандартам прав людини можна на програмі «Розуміємо права людини»   http://edu.helsinki.org.ua/

6 грудня - День Збройних Сил України

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

30 листопада - 65 років з дня народження нашого славетного земляка - співака і патріота України 

й свого Буковинського краю - НАЗАРІЯ ЯРЕМЧУКА

Прочитайте 10 цікавих фактів з життя Назарія Яремчука - див. тут:http://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/1859390-desyat_faktiv_z_gittya_nazariya_yaremchuka_2069293.html

26 листопада - день пам'яті жертв голодомору 1932-1933 рр.

День Гідності та Свободи: історія і традиції свята

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, що об’єднав дві знакові події у новітній історії країни – Помаранчеву революцію 2004 року та Революцію Гідності 2013 року.Свято встановлено Указом Президента України Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року.

     Метою запровадження пам’ятної дати стало донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

З чого все почалося

      22 листопада 2004 року – початок Помаранчевої революції в Україні, загальнонаціональних протестів, мітингів та інших акцій громадянської непокори. Останньою краплею стало оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів. Через фальсифікації під час голосування і підрахунку голосів Віктор Янукович випередив Віктора Ющенка. Українці тоді вперше вийшли на Майдан і добилися повторних виборів.

   Через рік, у листопаді 2005 року, Ющенко заснував свято – День Свободи.

Однак, влада, встановлена в Україні на той момент, так і не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї народом.

   Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. Він скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності Указом від 30 грудня 2011 року.

     У листопаді 2013 року українці знову вийшли на Майдан. Три роки тому, увечері 21 листопада, на майдані Незалежності почали збиратися учасники мітингу, незабаром їх було вже 1500, а 24 листопада – понад 100 тисяч прихильників євроінтеграції. Протести відбулися також у Львові та Харкові.Потім відбувся загальностудентський страйк, а 29 листопада на Євромайдані влаштували великий мітинг із закликами до відставки уряду та дострокових виборів у парламент.

   Кривавою стала ніч на 30 листопада. Тоді для розгону майданівців злочинна влада застосувала силу. І це був тільки початок. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.

     18-20 лютого 2014 р. – пік Революції гідності. Відбулися криваві сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок та вбито багатьох євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні.

    У ніч з 21 на 22 лютого Янукович втік з України, а Росія незабаром анексувала Крим та без оголошення війни вторглася на Донбас.

День Гідності та Свободи у 2016 році

     6 жовтня 2016 року Президент Петро Порошенко підписав указ Про відзначення у 2016 році Дня Гідності та Свободи. Згідно з докуметом, у Києві, обласних центрах та інших населених пунктах 21 листопада відбудуться меморіальні, урочисті та культурно-мистецькі заходи на вшанування громадянської мужності учасників подій Помаранчевої революції та Революції Гідності. 

    Також глава держави доручив уряду та КМДА невідкладно розв’язати питання щодо спорудження Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності.

Президент України зустрівся з відомими українськими правозахисниками – засновниками та членами Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод (Українська Гельсінська група) з нагоди 40-річчя створення цієї правозахисної організації.

ЙОСИФ ЗІСЕЛЬС - представник дисидентського руху на Буковині.  Був членом Української Гельсінської Групи,  двічі був засуджений за свою дисидентську діяльність. І зараз залишається активним борцем за розбудову Української держави!

9 Листопада - 40-річчя створення 

Української Гельсінської Групи (УГГ)

09.11.1976 – створено Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод.

      У 1960–1970-х рр. рух Опору радянському тоталітаризму в Україні набув різноманітних форм: від спроб теоретичного осмислення становища України в складі СРСР, створення петицій, культурно-просвітницької діяльності, видання поза-цензурної літератури – до створення правозахисних організацій, які діяли в рамках радянського та міжнародного законодавства. 1 серпня 1975 р. у м. Гельсінкі 35 держав підписали Гельсінський заключний акт, що зокрема визначав зобов’язання країн-учасниць у сфері прав людини і основних свобод. Приєднання Радянського Союзу до цієї ініціативи створювало правову базу для діяльності правозахисних організацій. В УРСР, як і в низці інших радянських республік та деяких країнах соцтабору, виникли групи сприяння виконанню Прикінцевого Акту. Так розгорнувся Гельсінський рух, основою якого стала боротьба за досягнення політичних, економічних, соціальних, національних, релігійних прав людини.

       Ініціаторами заснування Української Гельсінської групи були дисиденти: Микола Руденко, Олесь Бердник, Оксана Мешко, Левко Лук’яненко, Петро Григоренко. Пізніше їх підтримали Ніна Строката, Іван Кандиба, Олекса Тихий, Микола Матусевич, Мирослав Маринович. Умовною датою заснування УГГ вважають 9 листопада 1976 р. За день до цього Микола Руденко представив на розгляд ініціаторам оформлення УГГ «Декларацію Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод». У ній, зокрема, було зазначено, що остання сприятиме ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини; домагатиметься, щоб цей міжнародний правовий документ став основним у відносинах поміж особою і державою; активно сприятиме виконанню гуманітарних статей Прикінцевого Акту Наради з питань безпеки і співпраці в Європі; домагатиметься, щоб на всіх міжнародних нарадах, де мають обговорювати підсумки виконання Гельсінських угод, Україна як суверенна європейська держава і член ООН була представлена окремою делегацією; з метою вільного обміну інформацією та ідеями домагатиметься акредитування в Україні представників зарубіжної преси, створення незалежних прес-агентств тощо.

     Одним із основних завдань УГГ став збір доказів порушення прав людини в Україні та поширення цієї інформації за кордоном. За час своєї діяльності з 1976 по 1980 pp. УГГ видала 30 заяв і звернень, 18 меморандумів і 10 бюлетенів.

    Для досягнення кінцевих цілей Українська Гельсінська група взаємодіяла з іншими нонконформістськими силами в Україні. Зокрема, підтримувала актив кримськотатарського руху, який зародився у 2-ій пол. 1940-х рр. у місцях спецпоселень кримських татар і вже на поч. 1960-х рр. поступово поширював свій вплив в Україні. Цілком аналогічним було ставлення лідерів українського правозахисного руху до єврейського національного руху, який, домагаючись права на еміграцію, доклав чимало зусиль для відродження єврейської мови та культури в Україні, задоволення релігійних потреб єврейської меншини, подолання негативних наслідків проявів побутового і державного антисемітизму. Окремо розвивався в УГГ релігійний правозахисний напрямок, що відстоював права різних конфесій в Україні.

       Переслідування учасників Гельсінського руху радянськими органами державної безпеки, які визначали УГГ як загрозу, не лише не призвело до самоліквідації організації, а й сприяло появі у її лавах нових членів. Наприкінці 1970 – на поч. 1980-х рр. членами УГГ стали Ольга Гейко-Матусевич, Микола Горбаль, Віталій Калиниченко, Зіновій Красівський, Ярослав Лесів, Юрій Литвин, Михайло Мельник, Василь Овсієнко, Оксана Попович, Богдан Ребрик, Петро Розумний, Ірина Сеник, Василь та Петро Січки, В'ячеслав Чорновіл, Стефанія Шабатура, Данило Шумук, Юрій Шухевич та багато інших. Всього до УГГ у 1977–1988 pp. належала 41 особа. У 1982 р. УГГ поповнився двома іноземцями – естонцем Мартом Ніклусом і литовцем Вікторасом П’яткусом.

      КДБ УРСР застосовувало до членів УГГ жорстокі репресії. У 1977 р. було заарештовано й наступного року засуджено за ст. 62 КК УРСР («антирадянська агітація та пропаганда») до різних термінів ув’язнення і заслання М. Руденка, О. Тихого, Л. Лук’яненка, М. Мариновича, М. Матусевича. З 1979 р. учасників Групи засуджували за сфабрикованими справами: «дармоїдство», «опір міліції», «хуліганство», «спроба зґвалтування», «незаконне зберігання зброї», «виготовлення, зберігання і збут наркотиків».

       Загалом 24 із 41 членів УГГ були засуджені до різних термінів ув’язнення у таборах, тюрмах, психіатричних лікарнях, 5 з них померли (Михайло Мельник, Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус). Україна стала для КДБ об’єктом для тестування найбільш брутальних та цинічних методів боротьби з інакодумством. Завдяки таким методам на поч. 1980-х рр. радянські репресивні органи фактично припинили діяльність Групи. Попри це, навесні 1979 р. у Мордовських таборах засуджені політв’язні створили Групу сприяння виконанню Гельсінських угод у місцях позбавлення волі. Водночас на підставі доручення від УГГ за кордоном проводило свою діяльність Закордонне Представництво УГГ у складі П. Григоренка, Л. Плюща та Н. Строкатої, що виступало рупором українського правозахисного руху на Заході. 

       7 липня 1988 р. на основі досвіду діяльності УГГ була створена громадсько-політична організація Українська Гельсінська спілка. 

       

Віктор Мисан: що зміниться в житті від моєї самопожертви?

Автор: Віктор Мисан, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений вчитель України.

У другій половині 80-х минулого століття шкільна освіта переживала чергову реформу. Пригадую, як після багатогодинного зібрання вчителів суспільних дисциплін і обговорення чергової постанови партії та уряду головуючий (Степан Микитович) звернувся до вкрай стомлених і знудьгованих учителів: "Чи будуть якісь запитання?" Із різних закутків зали пролунало: "Все зрозуміло!", "Запитань немає!"

І тут, неочікувано для всіх, підняла руку і за нею потягнула всю свою солідну статуру наша колега із російськомовної 21 школи. Коли зала вщухла, вона запитала: "Я так и не поняла - надо ли мне стараться?" Хтось в аудиторії зареготав, а хтось почав вигукувати: "Надо! Надо!"

До чого це я?

Після інтенсивного читання чиновницьких декларацій і їх активного обговорення у соціальних мережах у мене також вкотре виникло запитання: "А чи варто мені старатися?" Що зміниться у моєму житті від мого старання і моєї педагогічної самопожертви? Чи не краще у робочий час зайнятися особистими справами, які привели б до власного збагачення і нагромадження капіталу?

Ми маємо яскравий публічний приклад наших депутатів, які ніби й працюють на державу (на нас з вами), але насправді вирішують винятково особисті проблеми. І доказом того є їх електронне декларування. Може, й нам, панове освітяни, придумати щось подібне? Забігли на роботу. Всадили учнів. Призначили старшого. Встановили правила:

1. За порушення дисципліни - штраф 10 грн;

2. За невиконане своєчасно завдання - штраф 50 грн;

3. За шум в класі - штраф 100 грн зі всього класу.

А самі тим часом зайнялися додатковим заробітком:

а) хтось пише курсові і контрольні для заочників;

б) хтось інтенсивно займається репетиторством;

 в) хтось в'яже шкарпетки, шалики, берети і т.ін.;

г) хтось в майстерні виготовляє табуретки, розкладні стільці;

д) хтось робить на замовлення ікебану;

д) хтось майнув до крамниці, щоб купити дріжджі, цукор і поставити чергову порцію "зеленого змія"...

Скільки різних "занять" можна придумати! І основне, що все "виллється" у копійку:

а) держава платитиме офіційну зарплатню;

б) щось "набіжить" із штрафів;

в) щось заробимо у процесі "бізнесової" діяльності…

То чи варто нам старатися - і як саме, панове освітяни, після оприлюднення лише верхньої частини айсберга статків державних мужів?

Оригінал

Можливо, сказано дещо із сарказмом, але точно ВІД РОЗЧАРУВАННЯ І РОЗПАЧУ!!!  

28 жовтня - 72-га річниця визволення України 

від фашистських загарбників

      У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про далекі вже роки Другої світової війни. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: 

    - Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943 р., 

    - Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943 р. по 17-е лютого 1944 р., 

    - Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944 р.

    - заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944 р. і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

     День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України та затверджено   і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

      Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

 

     Участь учнів училища у Всеукраїнському форумі патріотичних справ учнівської молоді «Ми-Українці!»

     Учні Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки продовжують традицію участі у заходах національно-патріотичного виховання, які спрямовані на формування суспільної думки та активної громадянської позиції учнівської молоді.

     Єдиними учасниками у Всеукраїнському форумі патріотичних справ учнівської молоді «Ми-Українці!» від професійно-технічної освіти Чернівецької області стали учениці Чернівецького ВПУ радіоелектроніки Корнілова Валентина, учениця ІІІ курсу та Назарюк Олександра, учениця ІІ курсу.

     Всеукраїнський форум проходив з 18 по 20 жовтня 2016 року у місті Києві за підтримки Міністерства освіти і науки, Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, громадськими організаціями.

     Необхідною умовою для участі у Форумі було підготувати творчі роботи. Зокрема Корнілова Валентина під керівництвом викладача історії та правознавства Петровської Л.І. підготувала доповідь «Йосиф Зісельс – представник дисидентського руху на Буковині» і представляла її на історико- патріотичній краєзнавчій конференції. Основні тези доповіді надруковані у збірнику тез пошуково-дослідницьких робіт учасників Всеукраїнського форуму патріотичних справ учнівської молоді «Ми-Українці!»

     Назарюк Олександра спільно із соціальним педагогом Багрій Х.І. та заступником директора з навчально-виховної роботи Кавнічук О.К. підготували патріотичний квест «З Україною в серці» як одну із форм позаурочної роботи.

     Поїздка до Києва була цікавою, насиченою, пізнавальною. Для учасників Форуму була організована екскурсія пам’ятними та визначними місцями столиці.

     На завершення Форуму кожна з учениць отримала Диплом учасника Всеукраїнського форуму патріотичних справ учнівської молоді «Ми-Українці!» та збірник тез пошуково-дослідницьких робіт.

     Дівчата гідно представили на Всеукраїнському рівні свій навчальний заклад та повернулися з приємними враженнями та позитивними емоціями.

 26 цікавих фактів про Україну  http://senfil.net/?newsid=31

26 цікавих фактів про Україну 0 27.09.2014, 12:20 Подорожі Україна — держава у Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша країна, чия територія повністю лежить в Європі, друга країна за величиною на європейському континенті, якщо враховувати Росію.

Детальніше: http://senfil.net/?newsid=31http://senfil.net/?newsid=31

26 цікавих фактів про Україну 0 27.09.2014, 12:20 Подорожі Україна — держава у Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша країна, чия територія повністю лежить в Європі, друга країна за величиною на європейському континенті, якщо враховувати Росію. 26 цікавих фактів про Україну Не дивлячись на те, що з усіх боків українцям намагаються довести, що вони ні на що не здатні, що ми не нація, що Київської Русі "не існувало", що ми нічого не досягли, що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати, цифри статистики та факти говорять нам речі абсолютно протилежні.

Детальніше: http://senfil.net/?newsid=31

26 цікавих фактів про Україну 0 27.09.2014, 12:20 Подорожі Україна — держава у Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша країна, чия територія повністю лежить в Європі, друга країна за величиною на європейському континенті, якщо враховувати Росію. 26 цікавих фактів про Україну Не дивлячись на те, що з усіх боків українцям намагаються довести, що вони ні на що не здатні, що ми не нація, що Київської Русі "не існувало", що ми нічого не досягли, що дивитися в Україні немає на що і світові на нас начхати, цифри статистики та факти говорять нам речі абсолютно протилежні.

Детальніше: http://senfil.net/?newsid=31

Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй (День ООН)

День ООН - це день народження Організації Об’єднаних Націй.

       24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

       За словами Генерального секретаря, в будь-якому куточку світу Організація Об’єднаних Націй є живим втіленням надії. Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і утвердити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності. Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй може сприяти здійсненню цих високих сподівань людства.

       Святкування Дня Організації Об’єднаних Націй є ствердженням нашої віри в ці сподівання людства. Традиційно в День Організації Об’єднаних Націй в залі Генеральної Асамблеї проводиться міжнародний концерт. Іноді влаштовуються спеціальні заходи, на яких Організація Об’єднаних Націй за допомогою електронних засобів комунікації зв’язується з різними містами світу.

15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Два роки потому, 17 листопада 1961 р., німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський, який діяв з наказу Шелепіна і Хрущова.

             Після докладного слідства проти вбивці відбувся так званий «процес Сташинського» від 8 до 15 жовтня 1962 р. Присуд проголошено 19 жовтня — вбивцю засуджено на 8 років важкої в'язниці.

            12 серпня 1961 року стало «чорною п'ятницею» для КДБ. Втеча подружжя Сташинських сплутала всі карти не тільки організаторам вбивства в Кремлі. Після зізнання Богдана Сташинського у вбивстві Лева Ребета і Степана Бандери американці передали його німцям.

         Сташинський під впливом дружини Інге Поль зрозумів, що як особа, яка багато знає, може бути знищена тим же КДБ, тому втік разом з нею на Захід, в американську зону Західного Берліна. Краще сісти в тюрму в демократичній державі, ніж бути знищеним зовсім. Так зникали попередні агенти, яким було дано завдання знищити Бандеру.

          На думку багатьох аналітиків того часу, це було «лагідне», як тоді говорили, покарання, а радянсько-кадебістське керівництво не постало тоді перед жодним міжнародним судом.

           А ім'я лідера національно-визвольної боротьби українців за створення незалежної держави Степана Андрійовича Бандери живе, воно й досі не дає спокою ворогам України!