29 січня - День пам'яті ГЕРОЇВ КРУТ
середа, 29 січня 2020 р.
понеділок, 27 січня 2020 р.
27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту
— пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року. Відзначається щорічно — 27 січня.
Пропоную свою презентацію про голокост в Україні:
https://drive.google.com/file/d/10GOliBOCcEouZoMP0cstbUqfRjgZLZxL/view?usp=sharing
пʼятниця, 17 січня 2020 р.
середа, 8 січня 2020 р.
ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ІСТОРИЧНОГО
КАЛЕНДАРЯ
2020 рік
СІЧЕНЬ
1.01 – 111 років від дня народження Степана Бандери - українського
політичного діяча, одного із чільних ідеологів і
теоретиків українського
націоналістичного руху XX ст., борця за незалежність
України у ХХ ст.
8.01 - 85 років
від дня народження Василя Симоненка (1935-1963),
українського поета, журналіста,
правозахисника.
15.01 - 1992 Верховна Рада України затвердила Державний гімн
України "Ще не вмерла
Україна".
22.01 - День Соборностi України. Вiдзначається в Українi згiдно Указу
Президента (№ 42/99 вiд 21 сiчня 1999 року), день проголошення у 1919 роцi Акта
злуки.
27.01 - Міжнародний день
пам'яті жертв Голокосту.
29.01 - День пам'ятi Героїв Крут. Вiдзначається в Українi
згiдно з Указом Президента (№ 15/07 вiд 15 сiчня 2007 року). 1918 р. - відбувся бій між київськими студентами і військами Муравйова
під Крутами, під час якого в нерівній боротьбі полягло 300 юнаків, що захищали
українську державність.
ЛЮТИЙ
ЛЮТИЙ
15.02 - День вшанування учасникiв бойових дiй на територiї iнших
держав. Вiдзначається в Українi згiдно з Указом Президента (№ 180/2004 вiд
11 лютого 2004 року).
19.02 - 28
років
тому (1992) Верховна Рада України затвердила тризуб як малий Державний герб
України.
20.02 - День
Героїв Небесної Сотні.
21.02 -
Мiжнародний день рiдної мови. Проголошений Генеральною конференцiєю ЮНЕСКО (резолюцiя 30-ї
сесiї ЮНЕСКО) у листопадi 1999 року i вiдзначається кожен рiк, починаючи з
лютого 2000 року.
27.02 - 1991 Постановою Верховної Ради УРСР ратифіковано "Конвенцію
про права дитини".
БЕРЕЗЕНЬ
9.03 - День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського
поета, художника, мислителя.
19.03 - 90 років від дня народження Ліни
Василівни Костенко (1930), української письменниці-шістдесятниці, поетеси.
КВIТЕНЬ
11.04 - Мiжнародний день визволення в'язнiв фашистських
концтаборiв. Пам'ятна дата, що вiдзначається щорiчно у цей день за iнiцiативою
ООН.
12.04 - Всесвiтнiй день авiацiї i космонавтики. Вiдзначається щорiчно у
цей день за рiшенням Мiжнародної авiацiйної федерацiї. У 1961 році
космонавт Юрій Гагарін здійснив перший в історії людства політ навколо Землі на
космічному кораблі Восток (108 хв.).
18.04 - Мiжнародний день пам'яток i визначних мiсць. Заснований у 1983 роцi
Асамблеєю Мiжнародної Ради з питань охорони пам'яток i визначних мiсць (IКОМОС)
при ЮНЕСКО. Вiдзначається з 1984 року; День пам'яток iсторiї та культури.
Вiдзначається в Українi згiдно з Указом Президента ( № 1062/99 вiд 23 серпня
1999 року)
26.04 - День Чорнобильської трагедiї (1986).
ТРАВЕНЬ
8-9.05 - Днi пам'ятi та примирення,
присвяченi пам'ятi жертв Другої свiтової вiйни. Вiдзначається за рiшенням Генеральної Асамблеї ООН ( вiд 24
листопада 2004 року).
16.05 - День Європи. Враховуючи стратегiчний курс України на європейську iнтеграцiю,
цей День вiдзначається згiдно Указом Президента України (№ 339/03 вiд 19 квiтня
2003 року) у третю суботу травня.
18.05 - Мiжнародний день музеїв. Вiдзначається щорiчно за рiшенням ХI
Генеральної Конференцiї Мiжнародної ради музеїв, яка вiдбулась у травнi 1977
року.
21.05 - День української вишиванки (третій четвер
травня).
ЧЕРВЕНЬ
1.06 - Міжнародний день
захисту дітей, започаткований
Міжнародною демократичною федерацією жінок у 1949 р..
6.06
- День журналіста.
28.06 - День Конституції України. Відзначається щорічно в
день прийняття Верховною Радою України Основного Закону України.
четвер, 2 січня 2020 р.
ПРОФЕСІЙНИЙ ПОРТРЕТ ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ ХХІ ст.
Зараз замало бути добрим вчителем історії, потрібно ще й мати здатність передати матеріал, знайти способи презентації, що зрозуміють інші.
Результати навчального процесу залежатимуть від постановки питань вчителя «Що я хочу щоб учні вивчили», «Якщо я успішний, яких найвищих результатів я хочу отримати»! «Що я викладаю», «Чи є ефективним моє викладання», «Чи розуміють мене учні».
Завданням сучасного викладача історії є управління та вирішення конфліктних ситуацій, вміння працювати в полікультурному, глобалізованому суспільстві.
Важливим для сучасного педагогічного простору єпитання, що стосується викладання чутливих питань на уроках історії. Сучасний вчитель для викладання чутливих питань має володіти такими професійно-освітніми складовими: знання предмету, знання методики, робота з історичними джерелами, використання ІКТ, ораторське мистецтво. Він має бути відкритим, чутливим, толерантним. Вивчення чутливих питань в історії немає зосереджуватися на отриманні фактичних знань, а увага має приділятися формуванню цінностей.
В рамках різних семінарів обговорюються такі важливі питання:
Ø Розробка ефективних методів і прийомів викладання історії в сучасному мультикультурному суспільстві: європейський досвід і нові виклики.
Ø Якими професійними компетентностями має володіти вчитель історії ХХІ століття.
Ø Критерії і технології оцінювання професійних компетентностей сучасного вчителя історії.
Ø Методика формування знань, умінь і навичок вчителів історії по розкриттю складних і чутливих питань на уроках історії в мультикультурному середовищі: сучасні виклики і перспективи розвитку системи підготовки
Мультикультурне суспільство може давати підгрунтя для можливих конфліктів. Це створює виклики у сучасному суспільстві, які викристалізовується у історичній науці та освіті. Тому необхідно визначити, як ці виклики відображено у змісті сучасної історичної освіти, якими є необхідні професійні компетенції сучасного вчителя історії та якими є критерії і технології оцінювання професійної діяльності вчителя.
Процес вивчення історичних подій має складатися з таких кроків:
§ Етап занурення в історичну епоху.
§ Етап сприйняття інформації
§ Етап примирення або поступок.
§ Етап продуктивного мислення.
Необхідно використовувати в навчальному процесі різні джерела писемної та усної історії, а також новітні методологічні підходи: цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, антропологічний, багатофакторний. Також слід враховувати конкретний історичний регіон.
Сучасний вчитель насамперед має оволодіти предметно-методичною компетентністю, яка включає систему теоретичних знань та практичних методичних вмінь і яка стане підґрунтям формування навчальних компетенцій учнів.
Професійний портрет вчителя має включати такі особисті та професійні якості: глибоке знання предмету, здатність використовувати нові наукові здобутки і донести їх до учнів, проектні вміння, комунікативність, толерантність, авторитетність, об’єктивність в оцінці історичних подій, акторські навики, володіння ораторським мистецтвом, вміння використовувати новітні інформаційні технологія, дослідницькі вміння.
Необхідно знайти оптимальний баланс між дисциплінами загальнонаукового циклу та психолого - педагогічного циклу.
Професійний рівень вчителя слід оцінювати за такими критеріями:
§ Мотивація діяльності
§ Змістовий аспект
§ Практична діяльність
§ Оцінка діяльності
§ Проектний компонент (проектування майбутньої діяльності на основі аналізу попередньої діяльності)
Критеріями оцінювання професійної компетентності вчителя є:
§ Досягнення запланованих результатів
§ Вміння створити партнерську атмосферу у колективі
§ Достатня науково-теоретична та психолого-педагогічна і методична підготовка
§ Володіння авторською індивідуальною методикою навчання
§ Публічність
§ Мобільність та відкритість
§ Співпраця з науковцями та ВНЗ
середа, 11 грудня 2019 р.
Відкритий урок з курсу "Громадянська освіта"
В рамках Всеукраїнського тижня права, який традиційно приурочено до Міжнародного дня прав людини, у гр. №14 проведено відкритий урок з курсу "Громадянська освіта". Тема уроку: "Свобода слова і свобода мас-медіа".
Урок був спрямований на те, щоби навчити
учнів характеризувати свободу слова і свободу мас-медіа, показати їх важливу роль у
формуванні громадської думки, ознайомити зі станом свободи слова в Україні та світі; а також на розвиток в учнів критичного мислення, розуміння свободи слова і свободи мас-медіа як важливих критеріїв
демократичності суспільства, збагачення мовлення учнів новою суспільно-політичною термінологією та виховання в них почуття відповідальності за власні висловлювання та
поширення інформації, поваги до чужої думки. Методичною метою уроку було використання ефективних технологій та засобів для
опрацювання навчального
матеріалу та залучення учнів до педагогіки співробітництва.
На уроці учні працювали з текстом Конституції України та витягами з Загальної декларації прав людини та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, в яких йдеться про свободу слова., ознайомилися з переліком законів щодо мас-медіа. Визначали найважливіші професійні якості та разом складали портрет сучасного журналіста. Як випереджальні завдання підготували інформацію про загиблих журналістів та переглянули презентацію «Пантеон слави української журналістики», довідалися про таких журналістів, як Вадим Бойко, Георгій Гонгадзе, Тарас Процюк, В'ячеслав Веремій, Павло Шеремет, Катерину Гандзюк, які писали правду про корупційні схеми, порушення закону можновладцями, викривали злочинні дії на різному рівні. Дали негативну оцінку такому явищу як цензура. З підручника та додаткових джерел дізналися про рейтинг України за індексом свободи преси (102-ге місце у світі), розглянули які проблеми не дають можливості піднятися вище у цьому рейтингу, почули цікаву інформацію про стан свободи слова в різних країнах світу та діяльність найвідоміших інформаційних агенств - українських, світових, регіональних.
На уроці використано різні дидактичі матеріали та освітні технології: презентації, опорні схеми та таблиці, "хмара слів", пазли, відеоролики.
Підписатися на:
Дописи (Atom)










