середа, 27 червня 2018 р.

Проект "НА УРОК" пропонує "ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ" НА ЛІТО: - 
новий конкурс " « ВЧИТЕЛЬСЬКА ДЕСЯТКА»

середа, 20 червня 2018 р.

            19 червня на 82-му році життя помер український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч Іван Драч. 
           Іван Драч народився 1936 року в селі Теліжинці Тетіївського району на Київщині.
Після закінчення у Тетієві середньої школи почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії.
          Перший вірш поета з’явився ще у 1951 році.
У 1958 році він вступив на філологічний факультет Київського університету імені  Шевченка, але його виключили через творчі та політичні погляди.  Драч згодом зумів відновитися, але на заочній формі. До того ж часу належать перші контакти з українськими дисидентами і перші вірші з критичними оцінками радянської влади. 
           Залишивши навчання, Драч працював в "Літературній Україні". Дебютував на початку 60-х років, коли  "Літературна газета" опублікувала його поему-трагедію "Ніж у сонці".                                          У 1962 році вийшла перша збірка поета - "Соняшник".
У 1964 році він здобув фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві. Після чого працював в сценарній майстерні Київської кіностудії імені Довженка.
            У середині 80-х років його обрали до правління Київської організації Спілки письменників України, потім він став головою правління.
            В кінці 80-х років поет став першим головою Народного руху України, тричі обирався депутатом Верховної ради.
           До цього часу він очолював громадську організацію Конгрес української інтелігенції.
У 2006 році був удостоєний звання Герой України.
 На рахунку поета більше 10 збірок, кіноповісті, сценарії.

понеділок, 18 червня 2018 р.

З 1 ВЕРЕСНЯ 2018 РОКУ СТАРШОКЛАСНИКИ ВИВЧАТИМУТЬ ІСТОРІЮ ЗА ОНОВЛЕНИМИ ПРОГРАМАМИ



Наказом Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2017 року № 1407 затверджені нові навчальні програми для учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти, зокрема “Історія України”, “Всесвітня історія”, інтегрований курс “Історія: Україна і світ”.



Передусім, програма пропонує синхронізувати опанування історії України та всесвітньої. Події Другої світової війни вивчатимуть у 10 класі. Суттєво розширено перелік постатей. Виокремлено міжпредметні зв’язки. У програмі немає розподілу навчальних годин за розділами; в межах загальної річної кількості годин учитель може самостійно визначати час. До кожного розділу подано орієнтовні теми практичних занять, навчальних проектів, есе. Наприклад, рекомендується розробка тривалого кейсу “Як трансформувався український визвольний рух у ХХ столітті” (починається із Української революції в 10 класі, а завершується становленням України як незалежної держави в 11 класі); реалізація навчального проекту “СРСР: союз рівноправних республік чи видозмінена Російська імперія?”; написання есе “Зовнішній ворог чи внутрішній розбрат. Що більше загрожує суверенітетові держави?”. Контраверсійність пропонованих тем зумовлена віковими особливостями підлітків і орієнтована на формування розуміння зв’язку між вивченим матеріалом і сучасністю.

Програма відповідає концепції Нової Української Школи, а саме увагу вчителя акцентовано на компетентностях, які формують учні через зміст навчального матеріалу. Нагадаємо також, що Міністерство освіти і науки затвердило навчальні програми курсів за вибором “Голодомор 1932–1933 років в України: історія, уроки на майбутнє”, “Український спротив другої половини ХХ століття”(програми курсів див. тут: http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/novi-navchalni-programi-dlya-uchniv-10-11-klasiv-zakladiv-zagalnoi-serednoi-osviti-

      Навчальні програми (чинні з 1 вересня 2018 р.) див. тут:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

середа, 13 червня 2018 р.

Освітній проект "На урок" 13.06 презентував цікавий і корисний вебінар«

(Автор - Тетяна Бондар, кандидат філософських наук)

По суті мова йшла про мистецтво управляти часом, що для нас, педагогів є вкрай важливим!
План вебінару складався із 7 блоків:
1) Тайм-менеджмент без стресу: найкращі світові техніки і прийоми у щоденному житті.
2) Термінове чи важливе? Про пріоритети і самомотивацію.
3) «Крадії часу» і «дедлайн-залежність»: визначаємо, як боротись із тайм-перешкодами.
4) Сучасні технології і лайфхаки для підвищення продуктивності: беремо на замітку!
5) Психологічний баланс: розуміння себе, захист та відновлення.
6) Додаткові корисні онлайн-ресурси з теми: дистанційні платформи, спільноти, вебінари.
7) Креативна бібліотечка: що варто прочитати з теми в першу чергу.
      Автор дуже цікаво, емоційно і доступно дала багато корисних порад і вправ для того, щоби педагоги навчилися визначати головне і другорядне у своїй роботі, чітко планувати перелік справ на кожен день та на перспективу, застосовувати хронометраж їх виконання, боротися з т.зв. "крадіями часу" (хронофагами) і обов'язково виділяти час на повноцінний відпочинок. 
      Під час вебінару занотувала для себе влучні цитати, алгоритм деяких вправ, корисні посилання, назви книг з питань тайм-менеджменту, які Тетяна Бондар рекомендувала для читання. 


     

 
           
         Трагічна сторінка нашої історії припадає на 13 червня. Нинішнього року  виповнюється  77-ма  річниця однієї  з  наймасовіших   депортацій цивільного   населення  з  території Північної Буковини та Бессарабії.     За  інформацією чернівецьких науковців масштабна   «операція»   депортації «ворогів народу» до Сибіру та північних районів Росії обговорювалася 8 червня  1941  року   на   об'єднаному засіданні бюро Чернівецького обкому КП(б)У та облвиконкому. Відтак у ніч з 12 на 13 червня вивезено 2279 сімей (7720 осіб).
       В області відбудуться жалобні заходи з нагоди 77-ї річниці масових депортацій буковинців до Сибіру. 
        14 червня о 10.00 біля пам’ятного хреста жертвам комуністичних репресій, що на території історико – культурного заповідник «Кладовище на Зеленій вулиці» відбудеться поминальна панахида за жертвами масових депортацій буковинців до Сибіру та траурний мітинг. Учасники аходу покладуть квіти та лампадки до пам’ятного хреста. 
      Того ж дня об 11.30 буковинці покладуть квіти та лампадки до пам’ятного знаку жертвам політичних репресій 1917-1950 років (Станція Чернівці-Північнана на вул. Заводській). 
        Довідково: У ніч з 13 на 14 червня 1941 року з Буковини було примусово вивезено у віддалені райони СРСР і переважно знищено тисячі мешканців Чернівецької області. Ліквідації підлягало все, що не вкладалося у схеми комуністичної диктатури: в першу чергу люди, які були носіями некомуністичної ідеології, представляли політичні та економічні структури, церкву, громадські організації та об'єднання. 
       Чернівчанка Іванна Герасимчук написала на своїй сторінці у Фейсбуці: "Вночі проти 13 червня 1941 року «оперативні трійки», створені на теренах нашої області засудили і депортували з області 1373 особи. Серед виселених було 1090 румунів, 125 євреїв, 31 українець, 4 росіянини, 2 німці, 1 поляк і 120 людей, національність яких не вказано в документах. 18 завантажених автомашин та 534 підводи направилися до залізничних станцій Глибоки та Новоселиці. Заарештовані помирали від голоду, холоду, хвороб та тортур. Із 360 жінок і 580 дітей, яких вислали до Сибіру та Казахстану, померло 219 людей". 
    Нагадаємо, за даними науковців, основна маса депортованих у травні була з Садгірського, Чернівецького, Глибоцького та Сторожинецького районів.






             
      

понеділок, 11 червня 2018 р.

       
       

     

   Завершується ще один рік моєї педагогічної діяльності - рік збагачення досвіду роботи, рік чергової атестації, певних здобутків та перемог моїх учнів, зустрічей з цікавими людьми, а тому можна вже підбивати підсумки:
 https://drive.google.com/file/d/1VY_0RqriYglocoCCzJqTwFr4QMYOQxqG/view?usp=sharing

пʼятниця, 8 червня 2018 р.

       8 червня у залі М. Грушевського історичного факультету ЧНУ відбулася зустріч викладачів, студентів та вчителів історії з різних навчальних закладів міста з науковими співробітниками Інституту історії Національної Академії Наук України Кирилом Галушкою та Яною Примаченко, які презентували громадський проект «LikБез. Історичний фронт» (див. http://likbez.org.ua/ua/.) Метою проекту є інформування всіх зацікавлених про ключові суперечки з приводу того «що таке Україна», «що таке історія України» і що таке «територія України». Автори проекту наводять основні міфи або стереотипи,що сформувалися й глибоко засіли у свідомості людей, і спростовують їх, даючи відповідь, засновану на фактах і документах. Читач може сам робити з цього висновки і використовувати отриману інформацію. Своє завдання координатори проекту бачать у тому, щоби не нав'язувати якусь ідею, а надати інформацію.  
        Кирило Галушка розповів про структуру проекту, його основні здобутки, про зустрічі з різними аудиторіями у східних регіонах України та їхнім сприйняттям правдивої інформації про події української історії. А Яна Примаченко прокоментувала свою презентацію "Русский мир. Історична політика Кремля в Україні" (див.http://likbez.org.ua/ua/russkij-mir-istoricheskaya-politika-kremlya-v-ukraine-video.html)                
    Актуальна тематика викликала живий інтерес присутніх, було багато запитань, на які координатори проекту давали аргументовані відповіді. Декан історичного факультету О.В. Добржанський подякував гостям за презентацію проекту, за подаровані бібліотеці факультету книги, за важливу справу, якою займається творчий колектив авторів проекту в умовах масованої російської пропаганди проти України.
Кирило Галушка
 Яна Примаченко






Р.S. Приємною несподіванкою було зустріти на цьому заході випускницю нашого училища Альону Левицьку, яка закінчує історичний факультет і вже працює вчителем історії. Виявляється, в мене є послідовники, які полюбили історію настільки, що пов'язали з нею свою професію.